излишне низкое
тяжелое дождевое небо
все время беспощадно падает
на наши головы
ни разу не падая до конца.
повиснув за полсантиметра
над твоей головой
оно наполняет тебя своей тяжестью
тоннами своей пока не пролитой воды.
оно наполняет тебя миром
который скучает по влаге
которому нечего пить
который сохнет
потому что дождь не идет
ему навстречу.
если бы дождь шел тогда
когда мир в нем нуждается
он бы никогда
не прекращался.
-------------------
надміру низьке
важке дощове небо
постійно безжально падає
на наші голови
жодного разу не впавши до кінця.
зависнувши за пів сантиметра
над твоєю головою
воно переповнює тебе своєю важкістю
тоннами своєї поки не проллятої води.
воно переповнює тебе світом
який сумує за вологою
якому нічого пити
який сохне
тому що дощ не йде
йому назустріч.
якби дощ йшов тоді
коли світ його потребує
він би ніколи
не завершувався.
02.04.2014г. [10:42]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489828
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.04.2014
автор: Віктор Шупер