На моїх долоньках
Небо голубе.
Підставляю сонцю
Личенько своє.
І тому у мене
Очі голубі.
Золочені коси.
Все візьму собі!
На серденьку-туга,
Хоч я ще мала.
Бо моя Вкраїна
Втрати понесла.
Сто душ загубили
Дяді без сердець.
Матінка сказала:
-Із терня вінець
Мали на голівці...
Та не бачу я...
Сестричка питала:
-Чому ти сумна?
-Бо віночок давить
Хлопчиків в землі...
Навіть дітки ходять
По землі сумні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489986
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 03.04.2014
автор: Відочка Вансель