Над країною скупчились хмари, світло правди закрили вони,
Віднайшлися „свої яничари”, наплодилися гірш сарани.
Обібрати вони забажали, аж до нитки, щоб голі й малі
Прозябали і мучились люди на своїй українській землі.
Не схотів наш народ волелюбний підкорятись злодюгам-панам,
І повстав на Майдані за гідність, захищати душі світлий храм.
Підвелася одраз Україна, і збурився народний вулкан,
Здивувався весь світ, бо побачив, що таке український Майдан.
Полум’яні, всіх літ патріоти, на озброєний „беркут” пішли,
З побратимами духу пліч-о-пліч смерть геройську зустріли вони.
Славні дочки й сини України Богу гідність сердець понесли,
І жертовно-страшною ціною нову цінність життя нам дали.
Душі праведні Славою вкрились - нам в серця увійшли навіки,
Як Небесної Сотні герої, як найкращі Вкраїни сини.
Ми не зможемо їх позабути - цьому подвигу жити віки,
Їхню пам’ять завжди шанувати будуть наших онуків сини.
Заповідано Сотнею Неба - у любові і щасті нам жити,
За свою Україну, як треба, душу й тіло своє положити.
Пам’ятатимуть всі українці - Не Вмирають Герої повік,
Нам прожити за Них треба гідно, утвердити добра й світла вік!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490012
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.04.2014
автор: Олекса Світлий