Не знає молодість, що скоро
Промчать комоні літ баских
І плоть квітучу в тлінний порох
Розмиють немочі мазки.
Та не запитується фатум
Про неприємність знань гірких,
Бере життя, немов заплату,
Нещадним помахом руки.
І хай ми проти дум отих,
Що знати молодість не хоче, -
Приходить час, щоб хтось затих,
А хтось живий промовив: "Отче..."
02.04.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490032
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2014
автор: Рідний