БатківщИна - бАтьковщина-
Спадок поколінню,
Наслідок й первопричина
Зберігать насіння.
Збирать й сіяти зерно,
Родитись й вмирати,
Що діється чи пройшло,
І що має стати.
Що - моє, а що - твоє,
Що бачиться нашим,
Що - назавжди, поки - є,
Яку вип’єш чашу.
БатьківщИна - бАтьковщина
Дітьми приростає
Та хатою - домівкою
У землю вростає.
Вкорінилися корінням
Чи зросли з насіння,
Як наповнились начинням -
Все для покоління.
Не однака у всіх хата,
Різна в людей доля,
Хто бідний, а хто багатий,
Та всім треба воля.
Воля треба щоб зродитись,
Любитись, кохати,
Щоб щасливо вік прожити,
Збудувавши хату.
Стоїть хата край дороги
Вітром й дощем бита,
А у хаті, хто як може,
Так і мусить жити.
Живуть собі сіромахи,
Бога, сонце славлять,
А у хаті і від хати
Різні долі правлять.
Своя хата - рідна ненька,
А чужа - свекруха:
Тут мовчання - воріженько,
З слова - в’януть вуха.
Чужа хата - гірше ката,
Хоч не б’є й не лає,
У буденні дні і свята
Ницить, зневажає.
Своя хата - своя правда,
Дах над головою,
У ній Богу є нагода
Дати силу й волю.
Своє поле, своє жито,
Теплая домівка -
Для душі завжди затишок,
Сім’я, люба жінка.
Велика й мала родина
В своїй хаті красна,
В ній щасливиться людина,
А в чужій - нещасна.
Хто про землю й хату дбає -
Батьківщину має:
Почин вічності сягає
Й кінця не буває.
2.04. 2014р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490040
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.04.2014
автор: БГІ