БОЖЕСТВЕННОЇ СЛАВИ ГОРИ

Де  віднайти,  де  розшукать  слова  оті,
Що  злинуть  в  високості  неба?
Там  славою  сіяєш  Ти,
Господар  серця  мого.
Треба
Сягнуть  вершини  дивних  гір,
Що  над  світами  вповні  сили,
В  хвалі  й  прославі.
Там  орлиний  зір
їх  стереже,
Розкинувши  могутні  крила.
Та  неприступна  висота
Береться  силою  покори;
Її  незаймана  краса  –
Любові  неозоре  море.
Усе  підвладне  їй:
і  сум,  і  горе.
Божественної  слави  гори…
Не  віднайти,  не  відшукать
Достойну  похвалу  людині,
Щоб  донести  прославу  Сину,
Отцю
і  Духу  у  святині.
І  оспівати  благодать.
Лише  у  Бозі  все  можливе:
І  сила  духу  і  спромога.
У  славі  буде  перемога,
У  правді  справедлива.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490078
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2014
автор: Едельвейс137