Подумаєш, не захотів:
Ані любити, ні кохати...
Спинив у руслі почутів
І у свої сховався шати.
Подумаєш, не обласкав:
Ані очима, ні душею...
В своєму всесвіті блукав
І більше не назвав своєю.
Подумаєш, назавжди зник
І не повернешся ніколи.
Душею вишитий рушник
Залишив жовтий знак віоли. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2014
автор: Lana P.