мандруй моїми схилами, козаче!

маневруй,  поверни  мене  вліво  
зірви  одяг  з  холодних  плечей  
кинь  на  постіль  як  ляльку  і  сміло  
увійди  у  мій  простір  очей  
не  відводь  поборися  зі  мною  
загартуй  своє  тіло  і  кров  
називати  ім'я  випадково  
ні,  не  згадуй,  забудься,  обдуй  
пальчик  мій  поцілуй  мою  мову  
помовчи  не  кричи  про  любов  
проспівай  найулюблену  ту,  
колискову,  я  затисну  тебе  
ложе  скрипне  розгуляється  
вітер  і  плуг  за  ніч  зоре  
і  небо  і  землю  і  упадуть  зірки  
коло  ніг  цілуватиму  щемно  
так  щемно  не  стомився?  
то  ще  помандруй)...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490163
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2014
автор: ЇЇ ТІНЬ