Дає Бог кожному, хто що заслужить

Дає  Бог  кожному,  хто  що  заслужить,
Мені  ж  дісталося  моє:
Не  думала,    що  хтось  полюбить
Мене  у  зрілії  роки.
І  буде  ніжно  називати
Словами,  що  із  серця  йшли,
Що  буде  палко  так  кохати,
Як  не  було  усі  роки.
Мій  милий,  любий,  найдорожчий,-
Тобі  у  відповідь  скажу.
Любові  мука  –  найсолодша,
Найвищий  дар  душі  вогню.
Ти  завітаєш  на  хвилину,
Залишиш  радість  у  душі,
Щоб  у  розлук  довгі  години
Про  все  це  мріялось  мені.
Я  тішусь  тим,  що  Бог  відміряв,
Що  дав  мені  в  такі  роки
Любов  цю  –  щедру  і  безмірну  –
Я  пронесу  через  віки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490298
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2014
автор: Паснак Марія