Чорна кава зовсім не гірка,
Якщо випивати її до дна,
То можна побачити кристалику цукру,
Які яскраво виблискують і закрадаються в душу.
Від цукру стає солодко і водночас терпко.
Тоді коли згадуєш моменти болю,
Одразу стає солодко і цінуєш волю.
Йдеш собі на вулицю і вмощуєшся на лавці.
Відкриваєш прочитані сотні разів романи
І відшукуєш свої талісмани
Повертаєшся потім у пусту кімнату,
В якій лимони смутку уже віджаті.
Вмикаєш радіо, переглядаєш газети
Без тебе ще сумно, скажи де ти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490302
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2014
автор: __Princess__