[b][/b] У мене в душі поселився маленький поет.
Він часто мені щось на вухо тихенько шепоче.
І пишу за ним, як ось пишу наприклад тепер.
А він з тої радості файно собі так регоче.)
То скаже мені написати про дощ за вікном.
Про біль, про любов , і про вічні людські проблеми.
А то нашепоче щось дивне, про все й ніпрощо.
Такі ось бувають дивацькі у нього теми.
Та всеж хай цей вірш присвятиться маленьким поетам.
Ітим хто давно свою душу згубив у віршах.
І хочу сказати, що всі ми є з вами безсмертні.
Бо будемо жити ми вічно у своїх віршах)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490461
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2014
автор: Дотик вітру