[b][/b]  У  мене  в  душі  поселився  маленький  поет.
Він  часто  мені  щось  на  вухо  тихенько  шепоче.
І  пишу  за  ним,  як  ось  пишу  наприклад  тепер.  
А  він  з  тої  радості  файно  собі  так  регоче.)
 
То  скаже  мені  написати  про  дощ  за  вікном.
Про  біль,  про  любов  ,  і  про  вічні  людські  проблеми.
А  то  нашепоче  щось  дивне,  про  все  й  ніпрощо.
Такі  ось  бувають  дивацькі  у  нього  теми.

Та  всеж  хай  цей  вірш  присвятиться  маленьким  поетам.
Ітим  хто  давно  свою  душу  згубив  у  віршах.
І  хочу  сказати,  що  всі  ми  є  з  вами  безсмертні.
Бо  будемо  жити  ми  вічно  у  своїх  віршах)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490461
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2014
автор: Дотик вітру