Лунали із сумом трембіти,
Зажурено йшли шахтарі.
Хотіли життю ми радіти!
І жити на рідній землі!
Донбас,Придністров'я,Карпати!
Усі ми єдиний народ.
Так хочеться гордо звучати
Шукаючи певних нагод.
Нехай нам з тобою насниться,
Шевченкове слово, жура.
Давай же ми будемо молиться,
Щоб йшла стороною біда.
Відколи нам їсти те клоччя?
Шматками, як зграйка вовків.
Краса українська, дівоча,
Засліпить усіх ворогів!
Та вмить ми усі розсварились,
Хоч виних насправді нема!
Бо нами керують, ті свині...
Яким лиш прощенне - тюрма.
Чому я над братом лютую?
Перевертень вказує шлях.
Ще відчай не згасно лінчує,
І кроки не зримих невдах.
Лунали із сумом трембіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490497
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.04.2014
автор: Колос надії