Чобітками золотими
Сонечко тупоче.
Між Янголами святими
Рученьки охоче
У молитвочці складає.
Крильцятка золотить.
На квітоньки поглядає,
Усмішки розносить.
Цвіт вишеньки цілувало,
У річці обличчя
До вечора обмивало.
Чом йому не спиться?
Ой Боженьку,не топися
Сонечко у річці!
Хмарки зберу,повернися...
Що сказати нічці?..
На віконечко поставлю
Медведика,ляльку.
Розмалюю аквареллю
Дощову крапельку.
Зачекаю сонеченько,
Розцілую дощик.
Ой,таке в нього личенько,
Зварю йому борщик.
Я маленька господиня,
Вже вмію варити.
Мама каже,що майстриня,
Бо ще вмію шити.
Янгеляточку-крильцята,
Сонечку-сукенку.
На віконці ведмедята
Тримають рученьку
Ляльки,що зібралась світом
Сонечко шукати.
Зіроченьки алфавітом
Впали.Позбирати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490532
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 05.04.2014
автор: Відочка Вансель