Цілує вітер в губи тепле небо.
Раптова тиша викрала думки.
А я милуюсь і дивлюсь на тебе,
моя рідненька, я така, як ти —
замріяна ковтком нестерпних днів,
і чорна кава уплелась у вічність.
А час, як хижий звір, від нас летів,
щоб встигнути у свою динамічність.
Рідненька моя ве́снонько, люблю
твій запах невгамовності в очах.
І погляд зацікавлений зловлю,
він відлетить раптовістю, як птах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490724
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.04.2014
автор: Роксолана-Марія