Вони не бачилися давно.Він ще не забув її , згадував приємні миті проведені разом ,але не відчував чогось більшого ніж просто дружби.А вона плакала ввечері в подушку,згадувала його усмішку,погляд , запах.Писала йому кожен день листи в яких боялася зізнатися в коханні і робила невеличкі натяки , яких він не розумів.Вона збиралася зізнатися йому в своїх почуттях коли він приїде.
І ось настала ця мить.Вона готувалася,раділа,що він приїде, мала надію , що він має такі самі наміри ,як і вона.Але все було зовсім по-іншому.Він приїхав з іншою - своєю дівчиною. Щиро зрадів зустрічі.А вона ,що ж вона? Вона стояла не второпавши що сталося. Спочатку,коли тільки-но побачила його миле золотаве лице зраділа.Але коли з-за його широких плечей показалося невеличке тендітне тільце ...Вона ще мала надію , що це його сестра , або далека родичка.Але коли він представив цю незнайомку назвавши своєю дівчиною.Весь її світ зрушився ,всі мрії , надії , бажання.Все розвіялося!
Вона так і не сказала про свої почуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490769
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2014
автор: Ірена Фіалка