Ти забіг на хвильку, міцно обійняв,
Ніжно усміхнувся - і поцілував.
Потім мовив: «Справи»,- і далі побіг,
Мені залишилось чекати з доріг,
Коли знову щастя моє забіжить,
Мило усміхнеться – серце защемить.
Я до тих хвилинок звикла вже давно,
Лиш би моє щастя стукало в вікно.
Я усі для нього відкрию замки,
Щастя моє любе, швидше приходи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490844
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Паснак Марія