Твої руки мене загрібають до себе.
Стукіт серця вже схожий на спів.
Дай шматочок свого дивовижного Неба,
Щоб ділити його на пів.. ;)
Твої губи мене доїдають до крихти.
Відпускають на вдихи мрій.
Я чіпляюсь, поки затих ти,
За тремтливі хвостики вій.
І не треба ні слів, ні сонечок,
Ні веселок, ані дощу...
Твоїх гарних синів і донечок
Я на Землю і так спущу! ;)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490909
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Келя Ликеренко