……

Посмішки  пусті,  пусті  слова...
Все  чомусь  пусте  цієї  ночі...
Відчуваю  знову,  що  жива,
Лиш  коли  дивлюся  в  твої  очі...
Сутінки  густі  женуть  думки,
Та  вони  чомусь  лише  про  тебе...
Посмішку  твою  згадаю  знов  -  
І  нічого  більше  вже  не  треба...
Скоро  треба  поринати  в  сон,
Там,  мабуть,  тебе  я  знов  зутріну...
Ранок...  Я  ненавиджу  його,
Адже  з  ним  цей  сон  я  знов  покину...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491037
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Perfectly_Parallel