Смуток залишили відлетівши діти,
Хмари сивиною впали на чоло,
Мама виглядає діточок щомиті,
Часто йде самотня в поле за село…
На шляху далеко курява взялася,
Чути тихій гуркіт - їде хтось в село,
Заметіль вишнева з вітру піднялася,
Відчуває – діти, як їй повезло…
Приспів:
В нас дорога єдина - це дорога додому,
Нас веде до хатини, де батьківський поріг,,
Завітайте додому, поклоніться святому,
Тут вас мама чекає, яка збилася з ніг…
Зупинилось авто, обліпили внуки,
Пелюстки вишневі, наче білий сніг,
По голівці внуків гладять бабці руки,
І блаженства спокій на обличчя ліг.
Діти просльозились - зрозуміли маму,
Певно їх чекає доленька така
І ковтають сльози спраглими вустами,
А матуся раптом стала молода…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491078
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Віталій Назарук