треба вміти робити кроки,
треба вміти ходити й літати.
нехай повз пролітають роки,
пролітають хороші дати,
нехай люди довкола старіють
і розходяться чиїсь колії -
наші дні все ж літати вміють
і вмирають смертельні фобії.
Хай було колись та й зосталося..
не повернеш? не вирвеш для себе?
Як же солодко нам кохалося,
що й літалося "вище неба".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491111
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Валіко Коробкадзе