Плануєш зникнути - зникай,
та не повертайся більше,
залишитись - залишись,
але по-справжньому, назавжди.
квітучу весну змінить літо,
стане дуже, навіть, тепліше,
та не відомо, як буде в душі,
і не довідатись чи буде ліпше.
а ти знаєш як це -
прив`язуватись миттево,
не треба знати чужим,
для них не суттєво.
Нас з тобою бачили поїзди,
вокзали,то стрічали, то проводжали,
за нами стрімко горіли мости,
ми їх спалювали і знов будували.
ми з тобою такі собі ми,
дні за днями швидко злітали,
я чекала тебе завжди,
весна квітла дрібними квітками.
І хтось скаже колись мені -
ти всього тільки випадок долі,
безперечно, доля - це ми,
а слова - пусті бандеролі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491157
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Іванка Костів