[b][i]Ну, що, панове, знову Крути?
Знов ті ж... знайомі нам граблі?
І знову «брат»?..* На цей раз Путін...
І п'ядь шматована землі.
Невже закінчилась держава?
Невже нас проковтне Адольф?
Чому ж зіваємо ми, гави,
Поки псарі гуляють в гольф?!
А ви, іуди-підписанти,
Що Україну роздягли?..
Ви лише чортові гаранти –
Йому ви совість продали!
А ще гаранти – президенти!
Чим ви займались 20 літ?
Чекали нових прецедентів?..
Чечня, Абхазія чи… світ?
Ви мріяли, що обійдеться,
Що не полізе "старший брат"?
А він – ножа в зболіле серце,
Бо так звелів Вкраїни кат!
Тепер з бідою наодинці...
Що ваші санкції йому:
Свої діла німі ординці
Вершать собі… й не по уму!
Та не надійтесь, європейці
Й заморська товстосумна шваль,
Що вас минуть «епікурейці»**,
Що вас їм раптом стане жаль...
Дістануть геть за океаном:
Що для ракет той океан!
... О де ти, булава Богдана?
О де звитяжності майдан?
Та є заначка ще у Бога –
Збунтує й ваш російський дух!
І буде спільна перемога:
«Кащей безсмертний» спустить дух!
І завесніє вся планета!
Вся – без тиранів і царів...
Нам пригодиться ще ракета –
Відправим в космос вас, звірів!
А ми засієм наше поле
Любов’ю, ладом і добром…
О, ти вкраїнська наша доле,
Копаєш вглиб міцним копром!..[/i]
[/b]
8.04.2014
___________
*Йдеться про полковника Мурав’йова, який
повів багатотисячну армію на Київ у 1918 році,
коли вирішувалась доля УНР – праобразу
нинішньої української держави.
**Епікур – однин із основоположників «стоїчної»
філософії древньої Еллади, сучасник Діогена.
Саме він стверджував, що людина може бути
щаслива на дибі. Страждаючи смертельним
недугом, подбав про дітей померлого раніше
його учня Метродора і забезбечив їх у своєму
заповіті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2014
автор: Олекса Удайко