[i]Зажурився козаченько -
Чом так тяжко в Україні жити?
Топчуть землю воріженьки -
Хочуть Україну розділити...
Нашу розділити Україну,
Заставляють зрадити присягу...
Та я ж би, за свою Батьківщину -
Кістками та й душею полягу...
Та я ж би, за свою рідну землю -
І душу й тіло покладу,
В Боженька я, для неї - вимолю
Долю, солодшу від меду...
Я ж козак, воїн Гетьмана,
Я сирота, не є в мене батьків -
Окрім пана Отамана...
І Вкраїна та з поміж всіх віків -
Буде вільна. Бо - Бог того велів...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491184
Рубрика: Балада
дата надходження 08.04.2014
автор: Валерій Кець