Якщо чиєсь брехливе підле слово
В душі залишить чорну порожнечу,
Якщо до пекла, що палає, знову
Мені безвихідь підготує втечу
Якщо весь Всесвіт вибухне від болю,
Уламком встрягне, де і так щеміло
Якщо до страти підготують долю:
Мішень – на груди шпильками у тіло,
А ти стоятимеш із усіма навпроти,
І будеш цілити прямісінько у серце –
Не поспішай, не додавай скорботи
По вбитій Правді в цьому злому герці.
Ти ж пам’ятаєш? Ми - з одного тіста.
Один за всіх… В Добра така потреба.
А от у зла відповідальність особиста.
Нестиме кожний кару сам за себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491211
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Валентина Курило