Історія повторюється,
Немов помилка в одному й тому ж слові.
Навіть дороге вино втрачає смак,
Якщо з жадібністю його пити до дна,
Без бажання зупинитись.
Але ж знову все повторюється:
Обмеження, немов одяг знімають,
Каяття все одно що коханця
під ліжко ховають.
Виправданням служать фальшиві почуття.
Це не душі потопають у коханні,
А губляться людські тіла.
Уста промовляють кожне завчене слово,
Хоч воно вже затонуло в помилках.
Шотландське віскі замість соку
Завжди додавало красномовності губам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491260
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2014
автор: Ірен Сьомик