налий мені світла за пазуху - там стало темно
заручені янголи прагнуть свободи й тепла
і дні як вода відпливають назавше даремно
налий мені світла - там сохне душевна зола
подай мені руку - одній не дістатись вершини
ця стежка угору не втоптана довга й стрімка
і дощ вселюдський підкидає розмоклої глини
подай мені руку - без тебе тут змиє ріка
і я вже не хочу ховати від поглядів гільзи
збирати мов марки фальшивомонетні серця
в мій вакуум долі усі вже скасовані візи
лишилась твоя - безлімітна як світло лиця
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491334
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2014
автор: Аліна Звіздецька