А пам’ятаєш, друже мій,
Коли ефес у моїй крові
Меча омив, і трепет вій
Зронив сльозу твоїй любові?..
… коли востаннє подививсь
В холодні і далекі очі?..
А ти ж бо зовсім не змінивсь,
Лиш душу рідну гнів зурочив…
… коли востаннє руку взяв,
Що моє серце обірвала?..
Її, як завше, я стискав
Та сил, на жаль, було вже мало…
А пам’ятаєш, брате мій…
Та певно ні… в крові втопилось
Все, що було. Зникає рій
Думок сумних. Воно розбилось…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491385
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2014
автор: Андрій Майоров