А небо, небо сипле зорі,
І усміхається лукаво,
А я іду собі поволі
І думаю про щось цікаво.
А "синє" тане у зіниці
І відзеркалює в душі
Свої великі таємниці,
Свою мелодію у тиші.
А я іду, я чимчикую,
Так швидко, що минає день,
І того неба вже не чую,
Бо думаю про щось своє.
У діловому капелюсі
Додому без вагань спішу,
Щоб прогулятись(давні друзі)
Із рідним небом у саду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491389
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2014
автор: Essentiel