Мій шлях не гартувався сталлю,
І не дзвенів на кінчику меча.
Хтось так і залишився паралеллю,
Когось життя приклало до плеча.
На ньому люди - то птахи крилаті,
Летять, щоб не застала їх зима.
Є раді лютувати в одній хаті,
З теплом багато принесла весна.
Я не будую стіни недовіри,
Та і не кошу лестощів траву.
Час по місцях розставить всі фігури,
Я цих вистав вже бачив не одну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491390
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2014
автор: Vitalikkuzdrovskyy