УРВИЩЕ САМОТНОСТІ

                                           [color="#2f00ff"]    [i]  Замкнутый  между  скал
                                                 Начал  таять  лёд.
                                                 В  это  весеннее  утро
                                                 Вода  пробилась  сквозь  мох,
                                                 Ощупью  ищет  дорогу.[/i]
                                                                                   Сайгё[/color]
[color="#d900ff"]***************************************    [/color]                                                                
над  урвищем  самотності
сумують  сни
їхні  тіні  зачіплюються  за  павутиння  смутку
їхні  промені  гаснуть  в  холоді  безглуздя
десь  під  сірезним  смоком  днів
що  завис  над  льодяними  скелями
на  дні  дОсвітків  дзюрчить  річечка  —
то  Мрія
яка  хоче  побачити  сонце
і  довгими  ночами  перешіптуватися  із  зірками
зрештою
можливо  розтанцюється  гроза
і  сель  дрібним  камінням
обрушиться  на  липуче  павутиння
і  здригнеться  урвище
і  дощ  змиє  вчорашню  темінь
і  лелітки  із  хвиль  кучерявих
злетять  білими  голубами
і  два  серця  зустрінуться
в  подиві  світання
так  народжуються  перші  промені  Зорі
іскри  з  яких  розсипаються  в  чар-руту
і  вона  вкривається  квітом

[color="#2f00ff"][i]дві  зірки  стрілись
на  перехресті  див
рута  розцвіла[/i]
[/color]
—  тихо...
Серпень  струшує  наші  мрії
які  в  зоряній  колисці  перетворились  в  зерна  «Завтра»
підстав  обрус  витканий  із  райдужних  ниток  серця
і  зернини  проростуть
маками
волошками
рутою
і  скеляста  прірва  з  обледенілими  скелями
перетвориться
в  оазис  літа

[color="#2f00ff"][i]ранкові  роси
світяться  у  руті
зірок  коралі[/i][/color]
[color="#d900ff"]
**********************************************[/color]


Утагава  Хиросигэ.  Ущелье.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491508
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2014
автор: *SELENA*