То панна з поглядом до неба,
То скромна квіточка весняна.
Бува, часо́м, залізна - вперта.
Як злий учитель, невблаганна.
Буває, все ж добром осяє.
З любов'ю посмішку дарує.
Гарніша блиску діамантів,
які багачки всі купують.
Гарніша будь-яких смарагдів,
якими край свій Оз будує.
Багатогранна, незрівнянна.
Художники її малюють.
Ну хто ж "постійно непостійна".
Ну хто ж миліша перепілки.
Прекрасна, як потік прибійний.
Чарівна й нескорима...
Жінка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491560
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2014
автор: Марійка Гаманець