Останній келих

Останній  келих  порожнів
повільно
і  так  розмірено.
Крізь  дим
лився
з  колонок
спів,
і  пахло  людьми
сірими.
Було  забито  під  самий  край,
сидячих
місць
не  зосталося,
і  ми  будували  свій  П’яний  Райх
з  дозволеним
Культом
Талоса.
І  кожен  топив
щось
своє
в  холодному  алкоголі.
І  кожен  мовчав,
хоч  було  нас  сто,
і  кожен  прийшов
сам.
І  кожен  вважав,
що  поб’є
свій  власний  рекорд
болю.
А  уночі
програє
двобій
снам.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491561
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2014
автор: Nikolasson