Я з любов’ю дивлюсь в небеса.
Ах! Яка там чекає краса!
Град Господній – увесь з кришталю,
Бог з любов’ю віддасть без жалю.
Скільки золота там, серебра!
Сипле Бог на усіх, як з відра.
Перл отам, як отих зірок:
Всюди й скрізь, де не ступиш крок.
Все там сіяє і златом горить,
І Господь із любов'ю на все і всіх зрить.
Сонця нема, та воно і не треба,
Бо Сам Господь – і за сонце, й за небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491583
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2014
автор: Лобов