Є в мене день і зоряна ніч,
Є цілий світ щоб щастя не згасало.
Та не тривка і вередливая річ,
Щойно було й нараз пропало.
Зірками в небі хтось собі писав,
А на рядочок хмара насувала.
Тихо слова пролилися дощем,
Під шепіт вітру свічку задувало.
З думками демон ночі у борні,
Б*є градом, гупає по скронях.
Не утопить і не спалить в вогні
Той сум , що скапує з долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491589
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2014
автор: Вразлива