Душа жива, живі і ті, хто наші душі нищив.
Хто за словами заховавшись вбивав святе.
Хто істину заради втіх стрімких полишив.
Та сильними зробили нас проте.
Нехай живуть, чи то існують - їм вже обирати.
Ми птахи мов, що відгорів воскресли.
Бажаю той вогонь, що є в тобі через життя пронести.
Хай воно човен, та ми у ньому весла!!!
І де потік стрімкий вже зможем повернути.
Де водоспад ми вчасно загальмуєм.
Спасибі їм, що змусили самих себе в собі шукати.
Ми мужньо й чесно по ріці життя веслуєм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491605
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2014
автор: LiTanka