В моє вікно постукав дощ,
І потекла по склу сльозина.
Хотіла б я, зустріть весну
Й дощу радіти, як дитина.
Хотіла б я... Та спокою немає:
Мою країну смуток огортає.
Загарбники - рашисти
Мою країну хочуть знищить.
На клапті хочуть розірвати.
Як же мені не сумувати?
Я не можу спокійно дивитись.
Я не можу, не можу змиритись,
Що маячать чужі прапори.
Я б хотіла все це зупинить,
А в душі підіймається буря,
А із вуст ллється лайка брудна...
Та я вірю, що зійде зоря,
І крилаті слова Кобзаря,
Як пророцтво над нами луна:
"Україно! Ти в мене одна!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2014
автор: Зоя Журавка