Знову на вулиці
Він іде
І
Я іду
Вітер збиває його з ніг
Викручує
Заломлює руки
Арештовує у звуці
Переслідую
І
Ховаюсь
Від нього
У півтораметровий шарф
Я в середині
зеленого пітона,
але я тут не одна
нас тут двоє
Я
І
Кусок
Мертвої щурячої плоті,
Приправленої неперетравленою
Гілочкою перцевої м’яти.
Він іде за мною
Іду беззахисна
Тільки не знаю
До нього
Чи з ним
На зустріч
Чи від нього
Він розсікає кільцями воду
Я напоготові
В новій шкіряній оболонці
Без зайвого
В руці розкладається парасоля.
І перспектива
Чорного неба над головою,
Але всередині, і так туманно.
Дощ іде…
Іде злива…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491675
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Сабріна