Ідуть роки, ідуть роки,
Ідуть стежиною до краю,
А я люблю, як і любив,
Тебе і нині ще кохаю.
Світанки сяють у росі,
І пахне ніжно матіола,
А ти завжди в своїй красі,
Моя кохана, чорноброва.
Притихла стомлена хода,
Сідає сонце до спочинку,
Мені ти завжди молода,
До тебе лину щохвилини.
Ідуть роки, ідуть роки,
І наповняє щастя груди,
Ми наче береги ріки,
У нас кохання вічне буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491694
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Віталій Назарук