Я служив на кордоні,
Захищав спокій доні,
А синочка навчав я
Бути смілим в бою.
Та прийшли лихі вісті,
Я тепер в іншім місці
Чужу землю афганську
Бережу, як свою.
Щоби діти навчались,
Щоб свого не цурались,
Я у горах Афгану
Несу службу важку.
Підростають синочки
Заневістились дочки,
Я – конвой каравану,
Ще додому не йду.
Любі діти , вродливі,
Виростайте щасливі,
Спіть спокійно ночами,
Не тривожте сон мами.
Ми й за вас повоюєм
І дитину чужую
Із вогненного шквалу
Ще врятуєм не раз
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491729
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Паснак Марія