Купається небо в смарагдових хвилях
І чайці шепоче слова:
Про вічну прозорість, про зоряні мрії
Про різні морськії дива.
Про вітер, що човен гойдає, голубить,
Про вдачу бурхливу його,
Про те, що буває як море розбудить
Він подихом гніву свого.
Не слухає чайка, на море сідає,
Довірливо крила згорта.
Лиш пісня тужлива кричить, не змовкає,
Злітає увись, в небеса.
Розгніваний вітер ударив по хвилях –
Зламалось у чайки крило !.
Поплисти б, та горе ,- вона не уміє !-
Літати їй Богом дано.
...Згорьоване небо їй шлях освітило,
Зігнало всі хмари в одну.-
Ось тільки спасти вже її не зуміло,
І вилились сльози в грозу...
15.09.2003 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491732
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Neteka