Пам'яті Небесної Сотні

Чорний  дим
     світ  горить  і  вмирає  з  тобою
Блиск  вогнів
     очищає  згвалтовану  душу
Наче  в  сні
     йдеш  вперед  і  отримуєш  прощу
Розум  проти
     але  серце  підказує  "мусиш"
Поспіши
     роздаються  путівки  до  раю
Груди  мужніх
     обпікає  гарячий  метал  
Що  чекаєш
     герой?  що  ж  тепер  ти  чекаєш?
Ти  гадав
     що  у  смерті  гарніший  оскал?
Боги  знають
     із  небес  набагато  видніше
Кому  в  рай
     а  на  кого  чекає  розплата  
Тільки  прикро
     що  душі  полеглих  братів
Ще  живим
     розривають  серця  по  палатах

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491811
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Чернець