Єднаємося, браття, бо мало нас в світі
Таких, що по справжньому люблять Її.
Єднаємося, браття, України діти
Покажемо світу обличчя її!
Одіньмо каски, візьмем молотки
І в шахти, рубати граніт забуття.
Нехай у багнюці наші віски
Але ми дамо культурі життя.
Нехай поливають грязюкою нас
Щиро ворожі критики
Є у нас віра, що прийде той час,
Коли зрозуміють нас всі, навіть політики
І зрозуміють, і пісня полине
Потоне у морі байдужість людська
Ворог України в пеклі загине,
Тоді тільки сядемо випить вина.
22липня2007року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=49190
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.11.2007
автор: Руслан Чисте-слово