Звіддаля, аж від сонця до цього кордону вікна
промайнуло проміння - яке упіймали обійми кімнати.
Наче смуток і радість зустріла, впустила душа,
як мелодія світла, яку неможливо чуттями впіймати.
І здається не сонце, не промінь, а ти мандрівник -
Почуттями наповнене серце вже рветься до бою.
В Колізей, де зустрілося все, куди промінь проник...
адже сила проміння ніколи не буде земною.
4.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491906
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Андрій Пульсар