Мені надоїло писати про любов
Про всі ці почуття, метелики у животі
Брехати собі знов і знов
Що ти єдина у моїм житті
В наш час Любов почути можна навкруги
В наш час любов як Добрий день
Вона запудрила тобі мозги
А ти повівся як олень
В наш час дівчата одні шлюхи
Одна із сотні може скромна
Накраситися, гарно одітись і сигарету взяти в зуби
Тепер така у них всіх мода
По барах шляються, бухають
У лексиконі одні мати
І думають що все знають
хах....з такою легко переспати
Вони не думають про почуття
І щоб знайти єдиного собі
Побачила з машиною - іди сюда
Сьогодні дамся я тобі
Таку ніхто не візьме в жінку
Така дітей здорових не народить
Така лише в барі може підпирати стінку
І за стойкою посадити собі печінку
А хочеться простої скромної і без макіяжу
Без накладних нігтів, вій та в губах силікону
Щоб знала людську мову нашу
А то чьокають і блякають, а рот похожий на парашу
Таку щоб на першому побаченні на шию не кидалась
Якщо поцілунок, то тільки в щічку далась
А якщо секс, то тільки після весілля
Ось так реально можна перевірити почуття й кохання
Такі можна довіряти і не боятись про зраду
Якщо під'їде якийсь Вася, то вона відповість відмовою зразу
Життя з такою хочеться прожити
Ну. але де таку знайти, хто може підказати.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491968
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Вічний Романтик