Якщо друг твій в словеснім герці
Тяжку кривду зумів нанести,
Як же гірко, не горе ж – слова ці,
І ти з часом йому прости.
Життя всякі підносить чати ,
Тож як дружба міцніша криці.
З-за пустої в житті дрібниці
Ти не дай її так зламати.
Як у тебе з коханою чвари,
І велика за нею печаль,
То не горе, то лиш примари –
Не спіши, не рубай з плеча.
Не в тобі хай з’явилась причина
Отих сварок пустих, картання:
Стань над ними, бо ти – мужчина,
Адже це і твоє кохання.
Життя всякі підносить чати ,
Тож любов як міцніша криці.
З-за пустої в житті дрібниці
Ти не дай її так зламати.
Щоб себе не картав пізніше,
Що приніс ти другому болі,
Краще бути в житті добрішим,
Зла ж у світі і так доволі.
Та в одному не відступай,
На розрив іди, на розлуку,
Тільки підлості не прощай,
Та ще зрадництва не прощай
Ні коханій, ні навіть другу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492024
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Grigory