я хочу крикнути у простір
щоб голос ще луною віддавав
щоб слова молвити не було можна,
бо крик душі ще не докричав
це як аналіз рідної природи
своїх провин і похибок життя
і фіксувавши кожен дотик долі
ми звинувачуєм чуже маля
брехня і правда - практика велика
нам люди піддаються співчуттю,
а прожиток нових реалій
ми віддаєм на користь відчуттю
я хочу крикнути у простір
щоб голос хриплий вам співав
і пісня світу,що живе в утробі
й земля здригнулась як мале дитя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492025
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Sam Holgon