Я пам’ятаю голос Анни Герман,
Чарівно і божественно співала!
Про зорі, небо та життєві терни,
Лише вона так душу розкривала.
Тому Господь забрав її до себе,
Був вражений чеснотами отими.
Співати мелодійно так, на небі,
Не вміють навіть вірні херувими.
Лунає голос цей в садах Едему,
Сопрано незвичайне і прозоре!
Високе і пронизливе до щему,
Ввібрало в себе біль чужу і горе!
Співала Анна Герман неповторно
Настільки задушевно, мелодійно,
На форте світло так звучить валторна,
Зі смутком! Урочисто! Чудодійно!
18.02.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492108
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 12.04.2014
автор: Мирослав Вересюк