Що шукаєте ви у жіночій подобі?
Який здобути хочеться трофей?
А ти про що співаєш, мій Орфей,
Мене в якій бажаєш бачити оздобі?
Мисливці наших спраглих душ...
На кого ці тенета вже чекають?
Ніжних конвалій? Чи колючих руж?
В яких садах фантазії блукають?
СпущУся янголом із хмарок на поріг...
Та ні... бо ж набридає безневинність,
І прокидається в єстві така первинність,
Що просить бажаний солодкий гріх...
Може блудницею, що гарна до світанку?
Такі вони хмільні, мов те міцне вино...
Та зігріває багатьох це " золоте руно",
То ж часом краще випить кави філіжанку.
Чи то рабинею до ніг твоїх схилитись?
Німою, тихою, мов та пуста примара...
Навряд чи бУла би тобі хороша пара...
Не зможеш ти в рутині розчинитись.
Тоді я фурією увірвуся в твою долю...
Вчиню там безлад... як тобі екстрим?
Не втомишся у яснім небі чути грім?
ЗранЮ до шрамів... поцілунками знеболю...
Співаєш у піснях ти про чаклунку?
Чи про прекрасну і тендітну фею?
Розкрий цю тайну, любий мій Орфею...
Чи дві істоти в одному пакунку?
Натомість я розкрию нашу давню тайну...
Жінки міняються залежно від обставин,
Сюрприз ховається за кожною з ущелин
Коли шляхом ведеш ти дівчину звичайну.
Звичайну... це на перший погляд.
У ній є масок сотні, тисячі обличь...
Яке тобі миліше, те шукай і клич...
Та лиш одна кохана має бути поряд...
12.04.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492134
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Богданочка