- Стабільність. Послідовність. Сила.
Голодним їжа. Хворим лікарі.
Бездомним хати і небіжчикам могили.
І шана... тим, ну як їх? - шахтарі!
Усім і все, кому чогось там треба,
Та головне ж - стабільність і покі́́́́й,
Заради них нічим не гребуй.
До праці залучай... ну, як їх там? - повій!
[i]- Шановний пане, не повії - вчителі![/i]
- Га? так, про вчителів - їм великі гроші,
І всім - усе. Одна умова: на чолі
Держави маю бути тільки я - бо я хороший,
Я послідовний, я великий. Я такий,
Що кращого країні вже не треба.
[i]- Шановний пане, тут ось кажуть "треба".[/i]
- Га? Так, про треба - в вирії подій
Не забувайте замовляти треби,
Я сам їх замовляю тисячами,
Аби лишатись править вами.
[i]- Шановний пане, тут ось кажуть "геть".[/i]
- Га? Так, про геть - ми кажем "геть"
Усім козлам - не стало їм довір"я,
І цьому... як його? Ну! - Президент!
Той, що на Банковій і в Межигір"ї!
Запала мовчанка. Ведучий онімів.
І остовпіла на екрані постать...
Так іноді бракує влучних слів,
А іноді одного слова вдосталь!
[i]листопад 2013 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492168
Рубрика: Сатира
дата надходження 13.04.2014
автор: Максим Тарасівський