[i]Безліч же народу постилали свій одяг по дорозі, а інші різали гілки з дерев і постилали по дорозі; народ же, що передував і супроводжував, вигукував: осанна Сину Давидову! благословенний Грядущий во ім'я Господнє! осанна у вишніх![/i]
(Матв. – 21:8-9)
Знову в дні квітневі стало на погоді,
І сміється сонце із небес весь час -
До Єрусалиму Сам Господь заходить,
Щоб гріхи скупити на хресті за нас,
Щоб земля і води оновили днину
І всьому земному дали новий квіт...
Тож смиренний ослик Бога і Людину
Вносить в старе місто, щоб святився світ.
Тут вінок терновий одягнуть Ісусу,
Битимуть нещадно в дикій сліпоті
І розіпнуть хижо на хрестовім брусі -
А Любов та святість взріють на хресті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492169
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: Grigory